зв'язатися з консультантом:
    • +380 50 901 29 68
    • +380 66 275 77 72
    • +380 99 380 43 35
  • Утеплення покрівлі

    • Утеплення скатної покрівлі між кроквами

      1 – покрівельне покриття;
      2 - решетування;
      3 – брусок;
      4 - вітро-, вологозахисна
      мембрана;
      5 – утеплювач;
      6 - крокви;
      7 – пароізоляція;
      8 - решетування.

      Найбільш застосованим і традиційним способом є утеплення між кроквами. За такою схемою необхідно, щоб ширина плит була на 10-15 мм більше, ніж відстань між кроквяними ногами. Це забезпечить щільний стик ізоляції, що відіграє важливу роль у забезпеченні тепла. Використовуючи утеплювач вже ширини між кроквами, утворюються містки холоду, які в першу холодну ніч дадуть про себе знати. Якщо ж ми будемо використовувати більш широкі плити, то вони будуть вигинатись у бік вентиляційного зазору і неминуче постраждають від конденсату.
      Покладена товщина повинна бути на кілька сантиметрів менше кроквяних ніг, але в жодному разі не більше ніж на 5 см. Необхідно простежити за тим, щоб плита була правильно встановлена ​​і не провисала, адже будь-яке провисання може стати серйозною перешкодою для ефективної циркуляції повітря.

    • Утеплення скатної покрівлі під кроквами

      1 – покрівельне покриття;
      2 - решетування;
      3 – брусок;
      4 - вітро-, вологозахисна
      мембрана;
      5 - крокви;
      6 – утеплювач;
      7 – пароізоляція;
      8 - решетування.

      Схема утеплення під кроквами використовується в житлових будинках дуже рідко, зазвичай до неї вдаються при будівництві промислових споруд з міцними металевими елементами, що несуть. Така схема мансарди можлива під час реконструкції об'єктів, коли можна зменшити внутрішній простір приміщення. Такі варіанти утеплення можуть використовуватися і при підвищених вимогах до вентиляції всієї споруди або при зведенні приміщень з високою вологістю. Така схема утеплення покрівлі відрізняється від інших тим, що вона досить проста і надійна, вимагає мінімальної кількості стиків при використанні рулонного матеріалу.

    • Утеплення скатної покрівлі над кроквами

      1 – покрівельне покриття;
      2 - решетування;
      3 – брусок;
      4 - вітро-, вологозахисна
      мембрана;
      5 – утеплювач;
      6 – пароізоляція;
      7 - решетування;
      8 - крокви.

      Це найефективніший варіант утеплення мансарди з точки зору теплового захисту, але вимагає високої кваліфікації покрівельників та застосування більш дорогих та якісних матеріалів. Перевага: стругані кроквяні ноги можуть залишитися в інтер'єрі мансарди і додається житловий об'єм будівлі. Плити утеплювача укладаються безпосередньо на суцільний дерев'яний настил та пароізоляційну плівку, які встановлені поверх кроквяної системи. Далі монтується дифузійна плівка, контробрешітка, обрешітка та покрівельне покриття. Так як утеплювачем перекривається вся поверхня даху безперервним шаром, виключається виникнення містків холоду і утворення конденсату. Важливо, щоб висота та крок крокв були запроектовані відповідно до розрахункових навантажень.

    • Комбіноване утеплення скатної покрівлі

      1 - покрівельне покриття;
      2 - решетування;
      3 – брусок;
      4 - вітро-, вологозахисна
      мембрана;
      5 – утеплювач;
      6 - крокви;
      7 – утеплювач;
      8 – пароізоляція;
      9 - решетування.

      Это самый эффективный вариант утепления мансарды с точки зрения тепловой защиты, но требует высокой квалификации кровельщиков и применения более дорогих и качественных материалов. Преимущество: строганные стропильные ноги могут остаться в интерьере мансарды и добавляется жилой объем здания. Плиты утеплителя укладываются непосредственно на сплошной деревянный настил и пароизоляционную плёнку, которые установлены поверх стропильной системы. Далее монтируется диффузионная плёнка, контробрешётка, обрешётка и кровельное покрытие. Так как утеплителем перекрывается вся поверхность крыши непрерывным слоем, то исключается возникновение мостиков холода и образование конденсата. Важно, чтобы высота и шаг стропил были запроектированы в соответствии с расчётными нагрузками.

    • Двошарове утеплення плоскої покрівлі

      1 – гідроізоляція;
      2 – стяжка;
      3 – верхній шар
      утеплювача;
      4 – нижній шар
      утеплювача;
      5 – пароізоляція;
      6 – залізобетонне
      покриття.

      При влаштуванні системи теплоізоляції плоскої покрівлі на нових будинках в основному використовують двошарову. Ця система має два шари теплоізоляційного матеріалу – нижнього та верхнього. Матеріал утеплювача, використаний для нижнього шару, є основним. Він повинен мати максимальний термічний опір при малій міцності теплоізоляції. Його товщина складає 70-170 мм. За рахунок верхнього шару механічне навантаження повністю перерозподіляється на плоску систему. Матеріал верхнього шару значно тонший за нижній - його товщина всього 30-50 мм, однак, він має велику міцність на стиск і міцність. Такий функціональний перерозподіл між шарами теплоізоляційного матеріалу дозволяє значно зменшити вагу утеплювача і, відповідно, системи плоскої покрівлі.

    • Одношарове утеплення плоскої покрівлі

      1 – покрівельне покриття;
      2 – стяжка;
      3 – утеплювач;
      4 – пароізоляція;
      5 – залізобетонне
      покриття.

      Ця схема особливо поширена для влаштування теплоізоляції при ремонті чи новому будівництві промислових споруд, складів, гаражів. Шар утеплювача, що використовується, повністю виконують з теплоізоляційного матеріалу однієї щільності. якщо плоска покрівля за призначенням та пристроєм буде експлуатованою, то теплоізоляційний шар покривають бетонною стяжкою.

    ukУкраїнська